1 жовтня студентки спеціальності «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» Канівського фахового коледжу культури і мистецтв мали нагоду відвідати одразу дві знакові мистецькі події.
У міському будинку культури відбулася виставка вишивки майстрів із Бобрицької об’єднаної територіальної громади. Свої роботи представили майстрині з різних сіл:
с. Бобриця — Васянович Неоніла Кузьмівна;
с. Грищенці — Хруленко Ольга Іванівна, Фурса Тетяна Миколаївна;
с. Курилівка — Забоєнко Ніна Арсентіївна, Донченко Людмила Петрівна;
с. Потапці — Горденко Олександра Олексіївна;
с. Литвинець — Безугла Людмила Григорівна, Учень Валентина Миколаївна.
Вишивка – це давнє мистецтво, яке вбирає в себе код української нації. У вишитих орнаментах приховано багатовікову мудрість предків, символи оберегів і любов до рідної землі. Студентки мали можливість побачити, як традиційні техніки поєднуються з індивідуальним творчим баченням майстринь, створюючи унікальні твори декоративного мистецтва.
Того ж дня студентки відвідали виставку живопису відомого художника Канівщини Олександра Кравченка, якого друзі називають головним «мамаїстом» України. За своє життя митець створив 97 полотен із образом козака Мамая – символу волелюбності, духовності й сили українського народу.
Олександр Кравченко з дитинства був вражений образом Мамая, уперше побачивши його у хаті бабусі. Згодом цей мотив став центральним у його творчості: серед картин є «зимовий Мамай» та інші оригінальні сюжети. Частина робіт зберігається в приватних колекціях.
Життя самого художника перегукується з його картинами: він мешкає серед природи, тримає коней та овець, облаштував подвір’я у народному стилі, поширює українські традиції серед гостей і молоді. Його оселя – це маленький музей: розписана піч, колесо замість люстри, портрет Тараса Шевченка і, звісно, численні картини.
Крім козацької тематики, Кравченко малює українські пейзажі, легендарний дуб Максима Залізняка та героїв літературних творів. Навіть письменниця Дара Корній надихнулася його образом, створивши у романі «Щоденник мавки» персонажа-художника, схожого на митця.
Для студенток відвідини цих двох виставок стали цінним досвідом: вони побачили, як мистецтво здатне зберігати й передавати національну пам’ять – від вишивки як давнього народного оберегу до живопису, що відтворює духовний символ України.
