Вхід

Партнери коледжу

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

 

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

 

Київського національного університету культури і мистецтв

 

Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука

 

Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого

 

Національний педагогічний університет  імені М.П. Драгоманова

 

 

Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського

Українські науковці у світіІнститут інноваційних технологій і змісту освіти

 

Телерадіокомпанія Культура

 

Черкаська обласна рада

Розсилання

Виберіть списки розсилань, на які ви хочете підписатися або відписатися

Ви є тут

Головна

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ЗАГАЛЬНОГО ФОРТЕПІАНО»

Версія для друкуВерсія для друку
Автор: 
Матінова Алла Миколаївна

Постановка проблеми. На сучасному етапі суспільного розвитку з новою силою набирають актуальності питання самостійної роботи студентів в процесі навчальної діяльності. Відповідно до Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» № 161 від 02 червня 1993 року, самостійна робота студента визначена основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних завдань. При цьому визначено, що навчальний час, відведений для самостійної роботи повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента [1]. Відтак, половину свого часу студент має приділити самостійному опануванню навчальної дисципліни. Особливо актуальними питання організації самостійної роботи студента є в мистецьких закладах, де часова регламентація самостійної роботи нерідко залежить не лише від навчальних планів та програм, а й від особистих здібностей та виконавської техніки студентів. За таких умов пошук найоптимальніших шляхів формування навичок самостійної роботи студентів мистецьких навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації на разі вимагає невідкладного вирішення.

 Аналіз досліджень і публікацій. На актуальність піднятої проблеми вказує значна кількість праць як науковців, так і викладачів-практиків щодо сутності самостійної роботи, її доцільності й виправданості в нових соціокультурних умовах ХХІ століття та пошуку нових шляхів і методів раціональної організації самостійної діяльності студентів. Проблема самостійної роботи студентів розроблялася як вітчизняними, так і зарубіжними вченими: О. Діордіященко [2], Л. Левіною [3], О. Липецьким [4], І. Ніколайчуком [5], П. Підкасистим [6], Ю. Чумаком [7], Е. Цимбалюком [8] та іншими.

Метою даної статті є висвітлення основних педагогічних підходів до формування навичок самостійної роботи в процесі вивчення загального фортепіано.

Основні результати дослідження. Центральним поняттям даної статті є поняття «самостійна робота». Аналіз публікацій та досліджень з питання організації самостійної роботи студента показав, що на сьогодні в науковій літературі існує велика кількість визначень поняття «самостійна робота», тому, щоб уникнути неточностей та двозначностей у підході до вивчення окресленої проблеми, варто з’ясувати, що ми будемо розуміти під самостійною роботою. З огляду на специфіку музичної галузі, індивідуальний підхід та характер діяльності, під самостійною роботою пропонуємо розуміти спеціально організовану діяльність студентів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей, спрямовану на самостійне виконання навчальних завдань як на аудиторних заняттях, так і в поза аудиторний час [9, с. 8].

Діяльність педагога-музиканта передусім направлена на формування відповідного виконавського рівня студента необхідного для майбутньої професійної діяльності. А відтак, об’єктивною умовою досягнення цього є підготовка майбутнього фахівця до самостійної роботи, як творчого процесу покликаного не лише засвоювати, а й переосмислювати отриману інформацію та удосконалювати набуті навички. І саме самостійна робота, на думку Т. Балицької, сприяє: поглибленню й розширенню знань; формуванню інтересу до пізнавальної діяльності; оволодінню прийомами процесу пізнання та розвитку пізнавальних здібностей [10, с. 140]. При цьому, важливою умовою є наявність у студента прагнення до саморозвитку, самовдосконалення і самореалізації. Відтак, мотиваційний чинник та психологічна атмосфера під час індивідуальних аудиторних занять мають спонукати молоду людину до самовдосконалення в процесі самостійної роботи над музичним твором.

Враховуючи специфіку педагогічної діяльності музичної сфери, досить ефективною формою формування самостійності студентів може бути завдання підготувати музичний твір без будь-якої сторонньої підготовки, враховуючи рівень виконавської майстерності. Такі твори вчаться у досить короткий термін та презентуються в присутності викладача та інших студентів-виконавців, що отримали аналогічне завдання, у формі заліку.

Переваги такого підходу значні: по-перше, ніхто не чинить тиску на студента в процесі вибору твору; по-друге, ніхто не примушує зосередити свої зусилля при самостійній творчій роботі; по-третє, жвава дискусія після виступу дає можливість почути думку оточуючих, порівняти свою самостійну виконавську інтерпретацію з іншими, усвідомити свої помилки, критично підійти до власного виконання та оцінити виконання інших.

Викладач-наставник, у свою чергу, має доброзичливо, у формі поради (а не зауважень) вказати на помилки та недоліки, враховуючи особливості кожного студента та створити атмосферу заохочення до подальшого самовдосконалення, наполегливої самостійної роботи.

Практика переконливо свідчить, що самостійна робота студента буде більш ефективною, якщо він буде зацікавлений її результатом. З огляду на це значним мотиваційним чинником до самостійного вивчення музичного твору та надання йому власної інтерпретації може слугувати пропозиція виступити з власним номером в концерті або взяти участь у інших мистецьких заходах.

За таких умов самостійна робота студента цілком буде націлена на кінцевий результат та сприятиме оптимальному розподілу часу на самопідготовку, роботу над музичними творами, технікою, художнім образом тощо. Зокрема, Е. Н. Скуратова слушно зазначає, що інтерес, підкріплений позитивними емоціями, активізує інтелектуальні резерви людини та позитивно впливає не лише на процеси мислення, а й на музичну пам’ять [11, с. 333].

Висновки. Отже, на сьогодні формування навичок самостійної роботи студента є пріоритетним напрямом сучасної школи і відповідає потребам часу. При цьому мистецька сфера є однією з небагатьох, де самостійна робота виступає не просто необхідністю, а самоціллю, оскільки дозволяє без стороннього втручання по своєму прочитати музичний текст і запропонувати власну інтерпретацію твору. Поруч з цим продуктивна самостійна робота студента-музиканта сприяє формуванню у нього позитивного ставлення до професії, прагнення самовдосконалення та самореалізації у мистецтві.

Література

1. Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах: Наказ міністерства освіти України № 161 від 02 червня 1993 року http [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0173-93. – Заголовок з екрана.

2. Діордіященко О.В. Самостійна робота студентів у ВНЗ / Ольга Вікторівна Діордіященко. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.rusnauka.com/ONG_2006/Pedagogica/17894.doc.htm. – Заголовок з екрана.

3. Левина Л.М. Организация самостоятельной работы студентов в условиях перехода на двухуровневую систему высшего профессионального образования (Методическое пособие для преподавателей вузов). / Л.М.Левина – Н.Новгород: Нижегородский государственный университет им. Н.И.Лобачевского, 2010. – 96 с.

4. Липецький О.П. Психолого-педагогічні засади пізнавальної самостійності особистості О.П.Липецький // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. – К., 2011. – С.79-88.

5. Ніколайчук І. В. Переваги та недоліки самостійної роботи студентів / І.В.Ніколайчук [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/znpbdpu/Ped/2010_2/Nikol.pdf. – Заголовок з екрана.

6. Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. / П.И.Пидкасистый. – М.: Педагогика, 1980. – 240 с.

7. Чумак Ю.П. Формування навиків самостійної навчально-професійної діяльності студентів педагогічного коледжу / Ю.П.Чумак [Електронний ресурс]. _ Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/PORTAL/Soc_Gum/ Vchdpu/ped/2012_97/Chumak1.pdf. – Заголовок з екрана.

8. Цымбалюк Е.А. Самостоятельная работа будущего педагога –музыканта: от эффективного учения к эффективной профессиональной деятельности / Е.А.Цымбалюк // Самостоятельная работа и академические успехи. Теория, исследования, практика: Материалы пятой международной научно-практической конференции. – Минск, 2005. – C. 335-340.

9. Шайдур І. А. Організація самостійної роботи студентів педагогічних університетів на основі індивідуально-орієнтованого підходу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / І. А. Шайдур. – К., 2003. – 22 с.

10. Балицька Т. В. Актуальні завдання вдосконалення самостійної роботи студентів у системі вищої школи / Т. В. Балицька // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. – 2004. – № 9 : Педагогічні науки. – С. 137–142.

11. Скуратова Э.Н. Пути достижения эффективности самостоятельной работы студентов музыкального ВУЗа / Э.Н.Скуратова // Самостоятельная работа и академические успехи. Теория, исследования, практика: Материалы пятой международной научно-практической конференции. – Минск, 2005. – С. 331- 335.

Коментувати